?

Log in

No account? Create an account

mir_mak


По следам моих следов ...


Previous Entry Share Flag Next Entry
Блогтур Тернопіллям 2019 - (Другий день)
mir_mak


Декілька тижнів тому, на запрошення Управління туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, та спільноти Блогтури.UA, команда блогерів та журналістів, в котрий раз «інспектували» нескінченні красоти Тернопілля.

Неймовірно - це вже мій третій блогтур до Тернопільськой області, окрім цього, я декілька раз приїжджав сюди самостійно, але нові місця для мене на Тернопіллі і гадки не мають закінчуватися.

Міста, та містечка, урочища та краєвиди, глибокі печери та високі гори, річки та озера, старовинні костьоли та фортеці, місця сили та релігійні центри, середньовічні замки та музеї, зручні готелі та смачні кафе і ресторани, відомі пивзаводи та локальні виробництва смачних напоїв, неперевершена кухня та стародавні традиції, а головне!, дуже ввічливі та гостинні місцеві люди – від Вас потрібно тільки доїхати до Тернопілля, і пірнути у все це розмаїття незабутніх вражень та нових емоцій.

Пожалкувати тут можна лише з одного приводу - що взяли заздалегідь такий скорий зворотній квіток додому – це я гарантую!

А зараз, як завжди, фото того, що вдалося побачити на Тернопіллі в другий день нашого блогтуру.

(Про неймовірний перший день можна почитати тут)


2.



З самого ранку, якраз щоб добре прокинутися, ми були доставлені з готелю до берегу Дністра.

Тут, після короткого, але інформативного інструктажу від чарівної Лесі Мандзюк, нашу команду було чітко поділено та розміщено на катамаранах згідно гендерних, вагових ти силових властивостей.

3.



Для першого разу нам влаштували, можна сказати, лайтову версію сплаву. Йшли по течії, гребти майже було не потрібно, тільки трохи підправляти загальний напрям руху нашого катамарану.

4.



Проте був час пофотографувати навколишні красоти, та пліт наших суперників, тобто супутників.

5.



Навкруги майже ще ранкова тиша і спокій.

6.



7.



Йдемо по під залізнодорожній міст.

8.



Нажаль цей велетень на своєму віці мав дуже сумну історію.

9.



Міст працює. Прикро, але потяг у цей час не проїжджав. Гарний був би кадр.

10.



Пришвартовуємось.

11.



Панорама Дністра з Заліщицького парку.

12.



Трохи прогулялися іншим парком Заліщиків – Молодіжним чи Верхнім.

13.




З цього парку відкриваються дивовижні краєвиди на Дністер.

На тому березі вже Чернівецька область. У планах місцевої влади влаштувати тут тролей через Дністер. Так, за декілька секунд, можна буде не торкаючись землі перенестись з одної в іншу область України.

14.



Окрім краєвидів в парку, як і повинно бути, є дерева, а деякі з них дуже екзотичні.

15.



Наприклад цій Софорі Японській вже більше ста років.

16.



А цьому велетню - Гінкго майже триста років.

17.



Після огляду парку нас запросили до столу, де ми куштували блюда традиційної місцевої кухні.

18.



Жодний ресторан не зрівняється з цим гостинно накритим столом.

19.



Цвіклі, бограч, картопля на вогні, сало та, звичайно ж, українська горілка – раптом захотілося приписатися до Заліщиків і більше нікуди звідси не їхати.

20.



За столом поговорили про сьогодення, минуле та майбутнє розвитку туризму у Заліщиках та й на Тернопіллі в цілому. Звісно існує багато складних питань, таких як недостатнє фінансування, відсутність інфраструктури та й невелике бажання місцевих мешканців у розвитку туристичної привабливості свого рідного краю. Але ж крок за кроком справа іде на лад, і звісно не без допомоги місцевої влади.

Наприклад на цьому фото, дуже гарна людина Ростислав Яцків – начальник управління туризму ОДА – як завжди з натхненням розповідає про те, що вже зроблено для поліпшення туристичної привабливості Заліщиків, та Тернопілля в цілому.

Поруч з Ростиславом – мер Заліщиків Алла Василівна Квач.

Коротко поспілкувавшись з Аллою Василівною розумієш, що саме на таких людях і тримається наша країна. Вона дуже віддана своїй справі, своєму місту та його мешканцям. На протязі декількох годин Алла Василівна, наче професійний екскурсовод, проводила нам дуже цікаву екскурсію рідним містом, розповіла про його історію, про видатних мешканців, про цікаві факти, і із задоволенням відповіла на всі наші запитання. Не кожний мер здатен на таке.

21.



Після гарного обіду ми вирушили до села Хрещатик звідки відкривається, напевно найбільш пізнавана панорама в Україні.

22.



Звісно, що фотографування цього міста зайняло трішки більше часу ніж очікувалося.

23.



Перепрошую, але було складно вибрати яку з панорам викладати, бо на мій погляд вони всі дуже гарні.

24.



«Тернопілля – нові емоції» - до речі дуже класний слоган.

25.



26.



27.



По дорозі завітали до меморіалу загиблих воїнів, які були вбиті під час Першої світової війни в окрузі цих місць.

28.



Поховано тут понад 11000 солдатів різних армій та національностей.

29.



На хрестах вибиті не імена, а населені пункти звідки походила більшість загиблих.

30.



Сумне місце, але то історія.

Сюди приїздять люди, щоб вшанувати пам’ять загиблих предків з багатьох європейських країн.

31.



Далі ми вирушили до ще однієї цікавинки Тернопілля – печери «Вертеба».

32.



Вхід до печери розташовано прямо посеред поля.

33.



Біля самого входу, натикаєшся на камінь-загадку від древніх культур.

Цей камінь не відповідає по складу жодному із мінералів які можна знайти у печері та навколо неї. Вага та розміри цього каменю ніяк не зіставляються з розміром входу до печери та імовірним пристосуваннями минулих часів.

Хто, яким чином, а головне, навіщо його сюди приніс та встановив – на ці питання вчені не можуть поки що знайти відповіді.

34.



В печері були знайдені, досліджені та представлені у невеличких експозиціях залишки далекої Трипільської культури.

35.



Довжина екскурсійного маршруту має довжину 1000 метрів. Є тут ще довший спелеологічний маршрут для більш підготовлених відвідувачів.

36.



Прогулюючись цими кам’яними ходами важко уявити, що колись тут мешкали люди, а ще важче здогадатися, що їх змусило спуститися під землю і знаходитися тут, як кажуть дослідники, досить довгий час.

37.



Тут зроблені стилізовані зали, за допомогою яких можна уявити як саме мешкали люди в цих печерах майже 5 тисячоліть тому.

38.



39.



40.



41.



В цій печері є багато кажанів, особливо взимку.

42.



Тернопілля має інші, відкриті для туристів печери, про печеру «Кришталеву» можна почитати в моєму пості з минулого блогтура.

43.



На останок, щоб встановити свої сили, потрачені за дуже активний день, нашу команду привезли до місця тої самої сили – Монастирка.

Окрім релігійної основи, це місце треба відвідати за його природну красу.

З високої скали відкривається дивовижний краєвид на річку Серет та густо вкриті лісами пагорби.

44.



Колись, за давніх часів, на цьому місці було язичницьке капище.

45.



Тут навіть зберігся жертовний камінь.

46.



З одногу боку, в камені видовбаний хрест, куди імовірно стікала кров принесених у жертву тварин, чи не тварин?

47.



Дерев’яні хрести по традиції встановлювала кожна родина, що мешкала неподалік.

48.



Зараз це місце вважається релігійним центром Римо-Католиків, як Зарваниця для Греко-Католиків, та Почаївська лавра для Православних Християн.

49.



Є тут і печерний храм.

50.



Місце популярне, тому знаходиться в належному стані.

51.



Дуже рідке зображення Христа з закритими очима. Кажуть що це місце цілюще, і якщо з вірою вознести тут свою молитву та загадати бажання – воно обов’язково збудеться.

52.



Цього дня, вечеряли ми у «МішиН-СіТі».

53.



Це дуже величезний ресторанно-готельний комплекс який розташований у Добрівлянах.

54.



Тут є майже все для повноцінного відпочинку: готельні номери та котеджі, на любий смак і гаманець, бар, ресторан з великою банкетною залою, озеро з білими лебедями, дитячий майданчик, гарні прогулянкові зони та добре обладнані місця відпочинку.

55.



Також «МішиН-СіТі» пропонує гостям цілу купу екскурсійних програм по Тернопіллю, та різноманітних активних заходів, таких як сплави Дністром, прогулянки на квадроциклах, та інші цікаві подорожі.
Сумувати не прийдеться.

56.



Гуси-лебеді.

57.



Також в «МішиН-СіТі» є басейн та маленький аквапарк у декілька водяних гірок.

58.



Більш детальніше дізнатися про «МішиН-СіТі», або замовити тут відпочинок, можна на їх веб-сайті.

Дуже гарне місце, якщо будете планувати свій маршрут по Тернопіллю, обов’язково долучить «МішиН-СіТі» до місць своїх зупинок.

Таким був другий день нашого блогтуру Тернопіллям.

Далі буде.


Posts from This Journal by “Тернопольщина” Tag


promo mir_mak january 15, 2016 09:00 1069
Buy for 10 tokens
Друзья! Давайте ударим свежим, жарким, антизимним френдомарафоном по скучным и холодным январским будням! Тем более, что мне, совсем немного осталось до 3000. ПОДНАЖМЕМ?! Жду к себе в гости самые яркие, интересные, захватывающие, неординарные и особенные блоги. Другими словами –…